minfin.com.ua
За минулий рік з ринку пішли три десятки банків. Майже усі іноземні банки, що досі працюють в Україні, виставлені на продаж. Тому перед клієнтами усіх маштабів постає питання щодо стійкості та надійності фінансових установ. Forbes визначив, які з них демонструють сьогодні найкращі показники життєздатності.
У рейтингу життєздатності банків за підсумками 2014 року провідні позиції зайняли іноземні Кредобанк, Креді Агріколь та Сітібанк, котрі очолили групу A (високий рівень життєздатності). При розрахунку рейтингу використовувалися кількісні фінансові показники, серед яких індикатори ліквідності, рентабельності, капіталізації, з урахуванням якісних факторів безперебійності платежів, підтримки акціонерів та ризиків країн їх походження.
Рейтинг банків від Forbes обчислений на основі даних фінансової звітності банків станом на 1 січня 2015 року. Мета рейтингу – виявити банки з найвищою внутрішньою здатністю вистояти в період системної нестабільності.
Банківське доміно
Банківський ринок перебуває у трансі від курсового стрибка, втрати активів у Криму та зоні АТО (втрата більше 15% активів та пасивів банків), падіння кредитоспроможності клієнтів, масового скорочення персоналу і продовження серії дефолтів фінансових установ. Масовий відток коштів населення строкових депозитів склав $10 млрд з валютних вкладів, та понад 40 мільярдів з гривневих.
За останні 13 місяців офіційно неплатоспроможними визнані банки, які на початку минулого року контролювали 13,5% ринку депозитів населення і 13,9% активів банківської системи.
НБУ почав активно рефінансувати банки. Але рефінансування отримували лише банки, близькі та лояльні до чинної влади. Принцип рівнодоступності до коштів НБУ не працював. Регулятор також підняв ставку рефінансування вище за рівень дохідності ОВДП для недопущення операцій РЕПО.
Після проведення стрес-тестів НБУ (що проводилось ще за курсу 15,7 грн за долар), виявилось, що банківській системі необхідно збільшення капіталу більше, ніж на 100 млрд грн. За неофіційною оцінкою рівень проблемних кредитів в банківській системі перевищів 50%.
Банки зіштовхнулись з курсовою проблемою – вони вимушені повертати стрококві валютні депозити, в той час як платоспроможність клієнтів за валютними кредитами стрімко знижується. У підсумку банки вимушені піднімати ставки за валютними кредитами, йти на міжбанківський ринок, або залучати кошти у материнських структур.
У нестандартних умовах фінансової нестабільності гостро постало питання: як не втратити кошти у воронці дефолтів, в яку затягує все нові і нові банки?
Останнім часом банки стають проблемними настільки часто, що можна легко помітити закономірності, які допоможуть приймати мудріші фінансові рішення. Так, введення тимчасових адміністрацій в Банк Надра та Імексбанк дали 3 важливі уроки українським клієнтам і контрагентам :
- у 2015 році тенденція банкопаду продовжується, охоплюючи все більші за системною важливістю банки;
- проблеми з виплатами депозитів під час далекого 2009-го, які спостерігалися в обох банків, не варто було списувати на тимчасову реалізацію ризику ліквідності – це були симптоми внутрішніх дисбалансів у бізнес-моделях банків;
- без суттєвої підтримки власників або регулятора банкам з вітчизняними приватними власниками важко пережити нинішню системну банківську кризу.
Якщо згадати усі 37 дефолтів, які українські банки зазнали з початку 2014 року, то можна сформувати узагальнений портрет нестійких фінустанов, що не здатні витримати шаленого тиску системних шоків. Ідучи від зворотного, ми ретельно відібрали найвагоміші рейтингові фактори стійкості банків та їхньої здатності пережити кризу.
Фактори ризику
Протягом останнього року проблемними виявлялися банки з різним обсягом активів, капіталу чи депозитів. Це суттєво підірвало віру населення у надійність фінансових гігантів. Як свідчить новоявлене емпіричне правило і виняток у вигляді Дельта Банку, Нацбанк готовий серйозно підтримувати на плаву лише 8 офіційно визначених системно важливих банків.
При цьому перспективи політики too-big-to-fail (підтримки «занадто великих, щоб збанкрутувати») лишаються туманними з огляду на її низьку ефективність, дефіцит вільних ресурсів та постійні звинувачення в запуску інфляційних побічних ефектів шляхом великих фінансових вливань. Регулятор стоїть перед непростою дилемою кого фінансувати: життя чергового зомбі-банку чи Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.
На відміну від величини банку, визначальну роль відіграє фактор власника з точки зору поповнення капіталу і ліквідних ресурсів, що є основами стійкості в стресових умовах. Жоден банк, котрий належить державі або міжнародним фінансовим холдингам, не був визнаний неплатоспроможним у 2014 році.
Але погіршення відносин з Росією призвело до того, що державні російськи банки – стали лідерами за відтоком коштів населення. До того ж посилення санкціонного тиску, зниження кредитного рейтингу РФ та значний відтік капіталу змушує розглядати потенційну підтримку російськими банками українських дочок як достатньо низьку. Тому усі банки, що повязані з російським капіталом цього разу отримали найнижчий бал за фактором «підтримка акціонерів».
Низька ліквідність також має суттєве значення в передбаченні дефолтів. Так, показники поточної ліквідності більшості проблемних банків (за винятком ліквідованих через відмивання коштів) були нижчими за середньосистемні на початок кварталу запровадження тимчасової адміністрації.
НБУ за 4 квартал 2014 року надав банкам рефінансування та стабілізаційних кредитів на 66,4 млрд грн. Сумарно за 2014 сума рефінансування перевищила 200 млрд грн. Але у підсумку проблем з ліквідністю протягом року не відчували лише державні банки та банки, що входять до великих європейських фінансових груп.
Очевидно, що про слабкий фінансовий стан банку свідчать перебої у виплаті строкових, а тим паче поточних депозитів клієнтам, введення наднизьких лімітів на зняття готівки, обмеження в користуванні картками, відмови банків-контрагентів від операцій на міжбанку тощо. Банки завжди пояснюють це технічними проблемами або ж тимчасовою нестачею ліквідності, яка ось-ось вирішиться, хоча у більшості випадків існує проблема в надійності.
З огляду на це, найбільшу вагу у нашій рейтинговій методиці мають фактори «Підтримка та ризики власників», «Ліквідність банку» та «Безперебійність виплат». Вони підкріплені чотирма додатковими традиційними показниками рентабельності, достатності капіталу, якості кредитів, системності, важливість яких оцінена трохи нижче.
Лідери та аутсайдери рейтингу
У рейтингу Forbes взяло участь 32 найбільших банків з першої та другої групи за класифікацією НБУ за винятком офіційно неплатоспроможних. Ці фінансові установи контролюють 83% активів банківської системи України.
Рейтинг стійкості банків за підсумками 2014 року очолили польський Кредобанк, французький Креді Агріколь та американський Сітібанк. Суттєвий рівень підтримки з боку західних материнських холдингів дозволив банкам досягти високих показників ліквідності, рентабельності та інших індикаторів стійкості.
Рейтинг банків
| Банк | Відповід- ність статутного капіталу активам |
Проблем-ність кредитів | Підтримка та ризики власників | Рента-бельність власного капіталу | Ліквід- ність банку |
Безпере-бійність виплат | Системне значення банку | Сумар- ний рейтинг |
Сумарний рейтинг (по нормальним квартилям) |
| Кредобанк | 4 | 4 | 4 | 2 | 3 | 4 | 1 | 3.2 | A |
| Креді Агріколь Банк | 1 | 3 | 3 | 4 | 3 | 4 | 3 | 3.15 | A |
| Сіті Банк | 1 | 4 | 3 | 4 | 3 | 4 | 2 | 3.1 | A |
| Інг Банк Україна | 1 | 2 | 3 | 4 | 3 | 4 | 2 | 3 | B |
| Укрсиббанк | 1 | 4 | 4 | 1 | 3 | 4 | 3 | 2.95 | B |
| ОТП Банк | 3 | 4 | 3 | 1 | 3 | 4 | 3 | 2.95 | B |
| Ощадбанк | 3 | 2 | 4 | 1 | 2 | 4 | 4 | 2.95 | B |
| ПУМБ | 2 | 3 | 1 | 3 | 4 | 4 | 3 | 2.9 | B |
| ВТБ Банк | 3 | 1 | 1 | 4 | 3 | 4 | 3 | 2.85 | B |
| Райффайзен Банк Аваль | 1 | 3 | 3 | 1 | 3 | 4 | 4 | 2.8 | B |
| Мегабанк | 1 | 4 | 2 | 4 | 3 | 4 | 1 | 2.8 | B |
| Укрексімбанк | 3 | 2 | 4 | 1 | 1 | 4 | 4 | 2.75 | B |
| Унікредит Банк | 1 | 1 | 3 | 1 | 3 | 4 | 4 | 2.7 | B |
| Приватбанк | 2 | 4 | 1 | 3 | 2 | 4 | 4 | 2.65 | B |
| Фідобанк | 4 | 2 | 1 | 2 | 3 | 4 | 2 | 2.6 | B |
| «Південний» | 1 | 4 | 1 | 3 | 3 | 4 | 2 | 2.55 | B |
| Універсал банк | 4 | 2 | 2 | 1 | 3 | 4 | 1 | 2.55 | B |
| Укргазбанк | 4 | 1 | 2 | 1 | 3 | 3 | 3 | 2.5 | B |
| Сбєрбанк Росії | 1 | 2 | 1 | 3 | 2 | 4 | 4 | 2.45 | B |
| Промінвестбанк | 3 | 2 | 1 | 1 | 3 | 3 | 4 | 2.35 | C |
| Діамантбанк | 1 | 2 | 1 | 3 | 3 | 4 | 1 | 2.35 | C |
| «Хрещатик» | 2 | 2 | 1 | 1 | 3 | 4 | 2 | 2.25 | C |
| Банк «Київська Русь» | 1 | 4 | 1 | 2 | 2 | 4 | 2 | 2.2 | C |
| Банк «Кредит Дніпро» | 1 | 1 | 1 | 1 | 4 | 4 | 1 | 2.2 | C |
| Альфа банк | 3 | 3 | 1 | 1 | 1 | 4 | 3 | 2.1 | C |
| Укрінбанк | 1 | 4 | 1 | 3 | 1 | 4 | 1 | 2.05 | C |
| Платинум Банк | 1 | 4 | 1 | 1 | 1 | 4 | 1 | 1.75 | C |
| Банк «Фінанси і кредит» | 2 | 3 | 1 | 1 | 1 | 2 | 3 | 1.6 | D |
| Дельта Банк | 1 | 1 | 1 | 3 | 1 | 1 | 4 | 1.6 | D |
| Родовід Банк | 4 | 1 | 2 | 1 | 1 | 1 | 2 | 1.6 | D |
| «Фінансова ініціатива» | 2 | 4 | 1 | 1 | 1 | 2 | 2 | 1.55 | D |
| Златобанк | 1 | 4 | 1 | 1 | 1 | 2 | 1 | 1.35 | D |
Рівень життєздатності: А – «високий», B – «середній», C – «задовільний»; D – «низький».
Четверте місце посів нідерландський ІНГ Банк Україна. Близько до лідерів з рейтинговим балом 2,95 знаходиться трійка Укрсиббанк, ОТП Банк та Ощадбанк. Загалом, середній рівень стійкості «B» виявився в банків із державним та іноземним капіталом, а також вітчизняних ПУМБа, Фідобанка, Приватбанку та Мегабанка.
Група С із задовільним рівнем життєздатності банків населена в основному вітчизняними та російськими банками.
В найнижчій групі D опинилися банки з низькою платіжною дисципліною, про що свідчать численні скарги від клієнтів на фінансових форумах. Наприклад, «Дельта Банк» зіштовхнувся з тим, що раніше придбані проблемні кредитні портфелі виявилися неліквідними під час загострення кризи, а НБУ відмовився надавати необхідний обсяг підтримки. Так, за інформацією Forbes в нацбанку вже готове рішення про введення до банку Тимчасової адміністрації – і його прийняття – лише питання часу.
Також проблеми, але за іншої причини виникли і в банку «Фінанси і кредит», про що Forbes писав нещодавно. Серед аутсайдерів також опинився і банк «Фінансові ініціатива», який постраждав через концентрацію кредитів на одному позичальнику – компаніях акціонера банку Олега Бахматюка та глобального відтоку депозитів.
Також у групі D знаходиться зомбі-банк Родовід, котрий лишився з часів минулої кризи.
