Більше сотні світлин, на яких зображені життя, побут, емоції і поїздки бійців легендарної «ведмежої» роти «кіборгів» 95 бригади можна переглянути в обласній бібліотеці Ольжича до 22 лютого.
Таку виставку в Житомирі 17 лютого відкривав особисто автор і безпосередній учасник подій на Сході – Валерій Логінов, якого більшість знає завдяки позивному «Аскольд».
Кілька місяців військовий на звичайний фотоапарат знімав те, чим жили його побратими і в що війна перетворювала міста й села Сходу. Лише після повернення свтілини почав викладати в соцмережу, а згодом спільно з місцевими фотографами Сергієм Григорчуком та Олексієм Лубягіним взялися за організацію фотовиставки.
Хлопців, яких вся країна полюбила як рідних за останній час, можна було побачити не лише на фото, але й вживу – вони прийшли підтримати «Аскольда» та оцінити результати його захоплення, учасниками якого самі ставали неодноразово.
Що їли, як одягалися і облаштовували своє житло, як змінювалися з моменту відправки у зону АТО з території військової частини у березні і аж до запекліших бойових дій восени, з ким обіймалися-цілувалися, що бачили у звільнених від терористів містах – все це зобразив на своїх роботах десантник Логінов.
Про кожне фото та героїв на них готовий розповісти окрему історію. Особливою емоційністю відзначаються спогади про загиблого Артура Сілко. «Аскольд» згадує його останні хвилини життя і обставини, при яких той отримав смертельне поранення. На виставці знайшлося місце для світлини, де Артура вдалося зафіксувати востаннє. Вже після приїзду в Житомир бійці 95 бригади відвідали його родину, поспілкувалися з дружиною та дитиною. Навіть ця емоційна зустріч теж представлена у вигляді щирих фотографій на виставці.
«Це виставка не моя, я просто знімав хлопців, які були поряд зі мною і підтримували у непрості моменти. Наша спільна історія розпочалась 11 березня 2014 року. На жаль, 8 бійців роти загинули, але дехто з них є на цих фото, – пояснює Логінов. – На виставці немає постановочних світлин і картинок із поля бою. Вона показує стосунки між чоловіками під час війни, дружбу, взаєморозуміння. Все це дозволило пройти через складні випробування, загибелі бойових побратимів та життя за відсутності побутових умов. Я намагався зловити моменти, коли хлопці були щасливими, адже війна – це не лише бої на передовій, а й життя».
З ініціативи Валерія і підтримки товаришів по військовій справі в місті створена громадська організація «Бойове братерство ветеранів АТО», яка буде допомагати не лише житомирським військовослужбовцям, а всім учасникам бойових дій на Сході України. Перші кроки у цьому напрямку вже зроблені.
Юлія ДЕМУСЬ