За 11 місяців в антитерористичній операції він отримав ґрунтовніший досвід, ніж за 10 років лікарської практики, – розповідає журналіст «Військового телебачення України» про військовослужбовця житомирської 95-ї бригади Олега Шубіна.
Доля вирішила, що після Національного університету ім. Богомольця та інтернатури молодшому лейтенанту запасу Олегу Шубіну варто закріпити навички на фронті.
«Числа 28 чи 29 березня, вже точно не пам’ятаю, принесли повістку з військкомату. Наступного дня з’явився, записали дані, сказали, поки ждіть дзвінка. Це було у п’ятницю, в понеділок подзвонили, сказали – пора послужити батьківщині», – пригадує старший ординатор госпітального відділення медичної роти Олег Шубін.
Лише в перший тиждень в медичній роті 95-ї аеромобільної бригади нагадував роботу «на гражданці». Вже 6 квітня з місця постійної дислокації підрозділ відбув на полігон «Широкий лан», потім – у Херсонську область, а пізніше й на Донбас.
До виходу з Карачуна Олег Шубін мав позивний «Три-три», але пізніше колеги почали називати «Шаманом», кажуть, у бойових умовах він робив дивовижні речі.
Добропілля, Карачун, Крива Лука, Степанівка та околиці Донецького аеропорту – в усіх гарячих точках без відпочинку доводилося рятувати життя бійців, і не лише своєї бригади. Одного разу, переправляючись до Савур-Могили, надали допомогу пораненому бійцю-мінометнику, який лежав на дорозі.
«Тоді їхали Хаммером медичним, зупинились. Надали допомогу необхідну. Обстріл в цей час продовжувався. Під обстрілом завантажили поранених у Хаммер. Вивезли. Це такий найяскравіший момент, забути не можу, як кажуть», – говорить «Шаман».
Олег вже вдома разом з дружиною Сніжаною та 4-річним сином Владиславом. Він сподівається, що з весною в Україну прийде і мир, і лише камуфляж у шафі буде нагадувати йому про жахіття війни.