Культура

У народі 7 лютого спостерігали за погодою, адже який день на Григорія Богослова зранку до півдня, така буде перша половина зими, а з півдня до вечора – віщує другу її половину. Густий туман передвіщав мор худоби, а ясна погода говорили про те, що буде хороший рік.

За церковним календарем 5 лютого вшановують священномученика Климента, мученика, Агатангела, преподобного Геннадія, святителя Феоктиста, преподобних Мовсими Сиріна та Саламана Мовчальника, святителя Павлина Милостивого.

У дохристиянські часи з 3 лютого і протягом тижня вшановували одного з найвпливовіших для давніх українців Бога — Велеса (Волоса), покровителя свійських тварин. Протягом Велесового тижня наші предки влаштовували різноманітні обряди, які мали забезпечити плодючість тварин і позбавити їх від всіляких хвороб.

У народі цей день називали «Юхимкині заметілі». По заметілях наші пращури передбачали погоду на найближче майбутнє. Якщо 2 лютого мете заметіль, то весь Масляний тиждень буде із заметілями. Якщо цей день був похмурим, то варто було очікувати пізньої заметілі. А якщо на Єфимія (Юхима) опівдні було сонце, то весну очікували ранню.

За церковним календарем 1 лютого преподобних Макарія Великого, Макарія-постника Печерського, Макарія-диякона Печерського, Макарія Римлянина Новгородського, святителя Марка, мученицю Євфрасинію та преподобного Макарія Олександрійського.

У народі цей день називали «Афанасій-ломоніс», оскільки стояли люті Афанасієвські морози: «Ломоніс морозить ніс», «Прийшов Афанасій Ломоніс — бережи щоки і ніс».

Фото – Анна Сенік. Історична реконструкція – Микола Балабан. Тексти — Василь Павлов, Сергій Громенко, Володимир В’ятрович. Редактор — Богдан Завітій. Дизайн Назар Ясиневич.

У лютому у Бердичеві відбудеться перший обласний фестиваль-конкурс вокально-інструментальної творчості учнівської молоді «Музика, що єднає молодь».

У народі 30 січня говорили: «Прийшов день Антоніна — пройшла зими половина», адже у цей час тривалість світлового дня вже збільшується майже на годину.

Якщо напередодні Петра Вериги ніч місячна і на небі видно зорі — бути врожайному літу, а отже й щасливому року; якщо воно захмарене — на неврожай і пошесть на худобу.