Культура

У Житомирській обласній універсальній науковій бібліотеці імені О.Ольжича відкрили виставку дитячих новорічних іграшок «Екологічно – новорічна іграшка на іграшка».

Якщо день Андрія Первозванного вважають одним з найцікавіших свят, то день Сави, 18 грудня, з повним правом називають найвеселішим. З ним колись було пов’язано найбільше жартівливих обрядів.

У народі день Варвари вважається поворотом до весни. “Варвара ночі урвала, а дня приточила” – казали колись. Також підмічали, який день на Варвари, такий і на Сави та на Різдво. Або ж, якщо на Варвари болото — то буде зима красна, як золото.

Зa слoвaми aвтoрки ідeї тa сцeнaристa стрічки Лeсі Вoрoнюк, у фільмі йдeться прo aвтeнтичні вишивaнки, які зaлишились укрaїнцям у спaдoк від прaщурів. «Спaдoк нaції» – цe спрoбa пoкaзaти цінність укрaїнськoї сoрoчки чeрeз призму людських істoрій. Ми знaйшли дужe бaгaтo істoрій спрaвжніх укрaїнців – і з минулoгo, і з сьoгoднeння, які зaдля вишитoї сoрoчки були лaдні […]

Адже, за астрономічним календарем, починається зимове Сонцестояння і продовжуватиметься воно до 28 числа цього місяця, тобто, 12 днів.

У народі 15 грудня підмічали: «Якщо грудень багатий на іній – наступний рік буде багатий на мед», а також «Якщо грудень сухий – буде суха й весна».

Обов'язковим елементом андріївських вечорниць є калита. Ця медова здоба символізує сонце, а мак та горіхи - добробут. "Її високо підвішують на червоній стрічці, щоб хлопці проявили свою спритність і кмітливість у грі "кусання Калити", - каже житомирянка Ірина Мартинчук, 42 роки. - Вибирають на вечорницях Пана Калитянського, який, смикаючи за стрічку, опускає і піднімає калач. Вважається, що парубок, що вкусив калиту - пізнав світ і тепер може одружитися".

Вважалося, що саме в день Наума добре починати вчитися: наука на ум піде. Відіславши цього дня дитину до школи, батьки йшли до церкви і ставили свічку перед образом пророка Наума, висловлюючи йому пошану і сподіваючись, що святий наведе малого на розум.

Тринадцятого грудня – День святого Андрія Первозванного.

У дохристиянські часи 13 грудня дівчата готували вечерю на святій воді. Потім брали миску з стравою, обгортали її рушником і йшли до воріт закликати Долю: «Доле, доле, де тя виглядати? Йди до нас вечеряти!" – примовляли, залізаючи на ворота або тин. І прислухалися: якщо озвався десь півень – це означало, що доля обізвалася, коли ж ні – значить доля не хоче чути дівочого голосу. І тоді дівчина благала: «Доле, доле, не опусти, прийди до мене, навісти!»