Культура

Борис у хрещенні Роман і Гліб у хрещенні Давид були найулюбленішими молодшими синами князя Володимира.

У народі Трохима називають Безсонником, оскільки йде пора активної роботи, жнив: «Хорошому господарю день малий». На полях у цей час закінчується збір зерна. Наші пращури помітили, що серпневі роси — до чудової погоди.

Її вважали заступницею від холери. З давніх давен остерігаються у цей день робити польові роботи: градом поб'є, грозою уб'є, тому що цей день вважається і часто буває громовим. А також підмічали, великі роси цього дня — на гарну погоду та сірий льон.

Після приходу християнства це свято почали відзначати 19 серпня. Давні українці, як і ми тепер, вшановуючи Богів, освячували мак, яблука, груші та мед. Готували жертовний коровай, що замінив жертовну корову, і влаштовували обіди на тих місцях, які любили Боги (вершини гір, скали, дерева).

З початком серпня у наших предків вже закінчувалося літо, а кінцевою датою його завершення було свято пророка Іллі, яке ми відзначаємо 2 серпня. Прообразом Іллі став дайбозький Перун – покровитель грому та блискавок. У давнину цього дня намагалися не працювати, боячись гніву Іллі, який може вдарити блискавкою того, хто не вшановує його свята.

Закінчився другий місяць літа і на порозі вже стоїть третій і останній з братів — серпень. Серед багатьох місяців йому належить особлива роль. Адже протягом року хлібороб працює саме на серпень, бо ж від того, яким буде врожай – залежить добробут і майбутнє людини. Для цієї пори року існує одне правило, що вилилось у прислів’я: “У хліба короткі ноги — як утече, то й довгими не наздоженеш!”

Мобілізований боєць 30 бригади Микола Канайкін родом із Кіровоградщини. За той час, поки перебував у зоні АТО, у нього народилися племінниця і внучка. Планував, що вже у серпні повернеться до своєї родини і на попереднє місце роботи, але питання з демобілізацією наразі трохи відкладається.

У давнину в цей час топили бані, парили віники з трав і квітів, щоб змити з себе втому після жнив. У народі говорили: «Хоча в липні й душно, й спекотно, але прощатись з ним шкода». За народною прикметою, якщо липень був спекотний — зима буде морозною.

У народі 29 липня відзначали свято “іменного снопа”. У минулому, коли жито, пшениця чи ячмінь вже дозрівали, господиня брала хліб, сіль, “свічку–громничку” та йшла у поле “зажинати ниву”. Перший сніп вона несла додому і ставила його на покуті або у стодолі, де він стояв до кінця молотьби. Цей сніп обмолочували окремо, а зерна його святили у церкві і перед засівом змішували з насінням. Соломою з першого снопа годували корів, щоб вони не хворіли.

На вулицях міста у інформаційних палатках працюють бібліотекарі. Вони нагадують житомирянам про сучасні бібліотеки, залучають нових користувачів, популяризують літературу з різних галузей знань, знайомлять перехожих з послугами бібліотек.