Культура

22 квітня розпочинається свято Лельника або Червоної Гірки. Після холодної зими з Вирію разом з Лелею прилітають птахи та душі предків і дітей, які в цей рік мають народитись. На світанку молоді дівчата уславлюють Сонечко ясне, і Леленою росою вмивають обличчя аби бути вродливою, та щоб шкіра була чистою.

Жодної інтриги: місто на південному заході Житомирщини носить ім’я Любарта Гедиміновича, волинського і галицького князя. Того самого, чий замок у Луцьку вважається гідним прикрасити купюру в 200 гривень.

У народі 21 квітня називається на честь Святого Руфа. Вважалося, що цього дня все починає рости, тобто, вирушать із землі. «І трава, і всяка зелень, посаджена на Руфа, інтенсивно рухається вгору», говорили колись.

Обласна молодіжна громадська організація «ХХІ покоління» та Молодіжний Актив Розвитку проводять до Дня української вишиванки Конкурс віршів про українську вишиванку.

Розквіт Бердичева припав на початок 17 ст., коли місто перебувало під владою Януша Тишкевича, воєводи київського. Він відбудував замок, знищений навалою кримських татар, під час якої сам потрапив у полон. Пізніше, на знак подяки богові за своє визволення, київський воєвода заснував у замку монастир. Туди були запрошені босі кармеліти (таку назву орден отримав від гори Кармель в Палестині). Акт дарування святим отцям території колишнього замку Януш Тишкевич власноруч вписав 1630 р. до книг Люблінського трибуналу.

У середині XIX століття в м. Житомирі з 5-ти кам’яних церков була лише одна православна, та й та перебувала далеко від центру міста. Відомий у місті купець Михайло Хаботін вирішив на власні кошти придбати ділянку землі на розі вулиць Київської і побудувати на ньому православний храм.

У народі день 20-го квітня називався на честь Акилини. Спостерігаючи цього дня за погодою, люди підмічали: якщо на Акилину дощ – поганий врожай хліба, однак гарною буде калина. Наші пращури на Акиліну спостерігали за небом: якщо на ньому було багато зірок — це обіцяло хороший врожай грибів і ягід.

У народі день 20-го квітня називався на честь Акилини. Спостерігаючи цього дня за погодою, люди підмічали: якщо на Акилину дощ – поганий врожай хліба, однак гарною буде калина. Наші пращури на Акиліну спостерігали за небом: якщо на ньому було багато зірок — це обіцяло хороший врожай грибів і ягід.

«Не сумуйте, полонини! Засихайте, сльози! Зацвітайте, черемшини! Смійтесь, верболози» Марко Бараболя За церковним календарем 19 квітня вшановують пам’ять святого преподобного святителя Євтихія, архієпископа Константинопольського, святителя Мефодія, преподобну Платоніду Сирійську, мучеників Ієремія та Ахілія ієрея. У народі святого Євтихія називали Тихим, оскільки погоду у цей день частіше за все бувала саме такою. Коли видавався і справді тихий день, то селяни примітили: […]

Другий тиждень після Великодня називають"поминальним", або Томиним (Фоминим) тижнем, Проводами, "гробками", "могилками" (Поділля й Волинь),"бабським Великоднем" (Київщина та Лівобережжя),поминками (Херсонщина). Починається тиждень Провідною, Поминальною, Томиною неділею, Радуницею (Радунцем, Радовницею).